CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а царiв

Розділ 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

4-я книга Царств

Глава 8

1 Женщине, которой сына воскресил Елисей, он говорил и сказал: встань, и пойди с домом своим, и поживи там, где можешь пожить, на время, потому что Господь призвал голод, и он пришел на сию землю на семь лет.

2 И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия, и пошла с домом своим: и жила в земле Филистимской семь лет.

3 По прошествии семи лет, женщина сия возвратилась из земли Филистимской, и пришла просить царя о доме своем и о поле своем.

4 Царь тогда разговаривал с слугою человека Божия Гиезием, и сказал: расскажи мне все важнейшее, что сделал Елисей.

5 И рассказал он царю, что он воскресил умершего, тогда как женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своем и о поле своем. И сказал Гиезий: государь мой царь, это та самая женщина и тот самый сын ее, которого воскресил Елисей.

6 И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного евнуха, и сказал: возвратить ей все принадлежащее ей, и все доходы с поля, с того дня как она оставила землю, по ныне.

7 И пришел Елисей в Дамаск, тогда как Бен-Гадад, царь Сирийский, был болен, и донесли ему, и сказали: человек Божий пришел сюда.

8 И сказал царь Газаилу: возьми в руку свою подарок, и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси чрез него Господа, говоря: выздоровею ли я от сей болезни?

9 И пошел Газаил навстречу ему, и взял в руку свою подарок, и всего лучшего в Дамаске, сколько могли нести сорок верблюдов, и пришел, и предстал пред лицо его, и сказал: сын твой Бен-Гадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: выздоровею ли я от сей болезни?

10 И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: выздоровеешь. Однако ж Господь открыл мне, что он умрет.

11 И уставил на него лицо свое, и неподвижно держал до того, что ему стало стыдно, и заплакал человек Божий.

12 И сказал Газаил: отчего ты плачешь, господин мой? И сказал он: оттого, что я знаю, сколько зла наделаешь ты сынам Израилевым, крепости их предашь огню, юношей их умертвишь мечем, грудных детей их разможжишь, и беременных у них разрубишь.

13 И сказал Газаил: что такое раб твой, пес, который бы мог сделать такое великое дело? И сказал Елисей: Господь указал мне в тебе царя Сирии.

14 И пошел он от Елисея, и пришел к государю своему. И сказал он ему: что сказал тебе Елисей? И сказал: он сказал мне, что ты выздоровеешь.

15 На другой день он взял сетчатый занавес, и намочил водою, и положил ему на лицо, и он умер. И сделался Газаил царем вместо его.

16 В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, после того, как Иосафат был царем Иудеи, стал царствовать Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский.

17 Он был тридцати двух лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме восемь лет.

18 И ходил дорогою царей Израильских, так, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была его женою; и делал неприятное для очей Господа.

19 Однакож Господь не хотел погубить Иудеи для раба Своего Давида, так как Он обещал ему дать ему светильник в детях его на все времена.

20 Во дни его Едом выступил из под руки Иуды, и поставили они над собою царя.

21 И пошел Иорам к Цаиру, и все колесницы с ним, и встал ночью, и поразил Едомитян, окруживших его, и начальствующих над колесницами, и убежал народ в шатры свои.

22 И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время отложилась и Ливна.

23 Прочее об Иораме и обо всем, что он сделал, писано в книге дневных записей царей Иудейских.

24 И опочил Иорам с отцами своими, и погребен в городе Давидовом. И сделался царем вместо его сын его Ахазия.

25 Ахазия, сын Иорама, царь Иудейский, начал царствовать в двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского.

26 Ахазия был двадцати двух лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме один год. Имя матери его Афалия, дочь Омрия, царя Израильского.

27 И шел дорогою дома Ахавова, и делал неприятное для очей Господа, подобно дому Ахавову; потому что он был в родстве с домом Ахавовым.

28 И пошел он с Иорамом, сыном Ахавовым, воевать с Газаилом, царем Сирийским, в Рамофе Галаадском, и ранили Сирияне Иорама.

29 И возвратился царь Иорам в Изреэль лечиться от ран, которые нанесли ему Сирияне в Раисе, когда он воевал с Газаилом, царем Сирийским. И Ахазия, сын Иорама, царь Иудейский, пришел в Изреэль посетить Иорама, сына Ахавова, потому что он был болен.

2-а царiв

Розділ 8

4-я книга Царств

Глава 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

1 Женщине, которой сына воскресил Елисей, он говорил и сказал: встань, и пойди с домом своим, и поживи там, где можешь пожить, на время, потому что Господь призвал голод, и он пришел на сию землю на семь лет.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

2 И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия, и пошла с домом своим: и жила в земле Филистимской семь лет.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

3 По прошествии семи лет, женщина сия возвратилась из земли Филистимской, и пришла просить царя о доме своем и о поле своем.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

4 Царь тогда разговаривал с слугою человека Божия Гиезием, и сказал: расскажи мне все важнейшее, что сделал Елисей.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

5 И рассказал он царю, что он воскресил умершего, тогда как женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своем и о поле своем. И сказал Гиезий: государь мой царь, это та самая женщина и тот самый сын ее, которого воскресил Елисей.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

6 И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного евнуха, и сказал: возвратить ей все принадлежащее ей, и все доходы с поля, с того дня как она оставила землю, по ныне.

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

7 И пришел Елисей в Дамаск, тогда как Бен-Гадад, царь Сирийский, был болен, и донесли ему, и сказали: человек Божий пришел сюда.

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

8 И сказал царь Газаилу: возьми в руку свою подарок, и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси чрез него Господа, говоря: выздоровею ли я от сей болезни?

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

9 И пошел Газаил навстречу ему, и взял в руку свою подарок, и всего лучшего в Дамаске, сколько могли нести сорок верблюдов, и пришел, и предстал пред лицо его, и сказал: сын твой Бен-Гадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: выздоровею ли я от сей болезни?

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

10 И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: выздоровеешь. Однако ж Господь открыл мне, что он умрет.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

11 И уставил на него лицо свое, и неподвижно держал до того, что ему стало стыдно, и заплакал человек Божий.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

12 И сказал Газаил: отчего ты плачешь, господин мой? И сказал он: оттого, что я знаю, сколько зла наделаешь ты сынам Израилевым, крепости их предашь огню, юношей их умертвишь мечем, грудных детей их разможжишь, и беременных у них разрубишь.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

13 И сказал Газаил: что такое раб твой, пес, который бы мог сделать такое великое дело? И сказал Елисей: Господь указал мне в тебе царя Сирии.

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

14 И пошел он от Елисея, и пришел к государю своему. И сказал он ему: что сказал тебе Елисей? И сказал: он сказал мне, что ты выздоровеешь.

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

15 На другой день он взял сетчатый занавес, и намочил водою, и положил ему на лицо, и он умер. И сделался Газаил царем вместо его.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

16 В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, после того, как Иосафат был царем Иудеи, стал царствовать Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

17 Он был тридцати двух лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме восемь лет.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

18 И ходил дорогою царей Израильских, так, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была его женою; и делал неприятное для очей Господа.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

19 Однакож Господь не хотел погубить Иудеи для раба Своего Давида, так как Он обещал ему дать ему светильник в детях его на все времена.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

20 Во дни его Едом выступил из под руки Иуды, и поставили они над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

21 И пошел Иорам к Цаиру, и все колесницы с ним, и встал ночью, и поразил Едомитян, окруживших его, и начальствующих над колесницами, и убежал народ в шатры свои.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

22 И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время отложилась и Ливна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

23 Прочее об Иораме и обо всем, что он сделал, писано в книге дневных записей царей Иудейских.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

24 И опочил Иорам с отцами своими, и погребен в городе Давидовом. И сделался царем вместо его сын его Ахазия.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

25 Ахазия, сын Иорама, царь Иудейский, начал царствовать в двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

26 Ахазия был двадцати двух лет, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме один год. Имя матери его Афалия, дочь Омрия, царя Израильского.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

27 И шел дорогою дома Ахавова, и делал неприятное для очей Господа, подобно дому Ахавову; потому что он был в родстве с домом Ахавовым.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

28 И пошел он с Иорамом, сыном Ахавовым, воевать с Газаилом, царем Сирийским, в Рамофе Галаадском, и ранили Сирияне Иорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

29 И возвратился царь Иорам в Изреэль лечиться от ран, которые нанесли ему Сирияне в Раисе, когда он воевал с Газаилом, царем Сирийским. И Ахазия, сын Иорама, царь Иудейский, пришел в Изреэль посетить Иорама, сына Ахавова, потому что он был болен.

1.0x